Схилили верби кучері над ставом,
І соловейко пісню заспівав.
Скажи мені, а по якому праву
Ти в мене щастя й радість відібрав?
Змарніло моє личенько від туги,
Знівечив ти всі роки молоді.
Більше терпіть не буду я наруги,
Нехай пливе все лихо по воді.
Дай мені жити так, як я бажаю,
Залиш мене у спокої і край.
Свою я іще долю відшукаю,
Тобі ж прощаю і добра бажаю,знай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574028
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський