[i]Як не було ще нічого: буття й небуття, ні етеру, ні неба,
що покривало усе те, чого не було ще?
Де було скрито таємне? У хвилях? В безодні?..
В думці міркуючи, мудрії ріші почули той зв’язок,
що то єднає буття з небуттям. Але де ж був той промінь,
що то побачили ріші? Чи був він вгорі, чи в безодні?..
Хто ж нам повідав те, звідки взялися світи всі безкраї?..
Хто ж може відати, звідки пішло все? Хіба тільки Той Сам,
з Кого повстали безкраї світи...
Він певне знає усе...
"Риґведа", 10.129
у перекладі Лесі Українки
[/i]
Буття Його вічне.
Початку у Нього немає.
Початок усього є Він.
Все походить із Нього.
У всесвіті все, що було,
Є і буде, Він знає.
І справжнє знання -
Це є слово Його, слово Бога.
Первісна причина є Він.
Він незнаний є свідок.
Він є таємниця
Усіх таємниць і загадок.
Із Нього одного струмить
Все існуюче світло.
Він - чиста любов, і краса,
Й досконалий порядок.
Він просто існує.
І просто Його існування
Є радості й щастя для всіх
Джерелом невидимим.
Його щоб побачити,
Треба нам користування
Очами духовними,
Бо для оцих Він незримий.
Щоб чути Його,
Потребуєм духовні ми вуха.
Щоб з Ним спілкуватись,
Ми маєм одухотворитись,
Духовна любов
Нам потрібна, крім зору і слуху.
Для цього потрібно
Духовно нам перетворитись.
Його щоб пізнати,
Ми стати всі маємо ріші -
Людьми отакими,
Духовну реальність що бачать,
Що чують, сприймають Його
В серця власного тиші.
Тож ріші не просто "мудрець",
А й "святий" також значить.
Тоді ми побачим,
Що час, у якому нічого
Ще не існувало у всесвіті:
Неба, етеру
І навіть буття й небуття, -
Завжди сповнений Бога.
Тоді ми побачим
Духовну небачену сферу.
Тоді ми зрадієм
І будемо схожі на того,
Хто перш був сліпим
І ніколи перш світла не бачив,
А це означає насправді -
Не бачив нічого.
Де світло не видно,
Там інше не видно тим паче.
Лиш бачачи Бога,
Ми бачим себе і все інше.
Інакше не бачим нічого ми,
Нам лиш здається.
Так само сліпий і глухий
Серед темряви й тиші,
В яких він ув'язнений,
Тільки в уяви вдається.
Лиш бачачи Бога,
Ми можем усе розуміти,
Бо тільки в зв'язку з Ним лише
Все стає зрозумілим.
Лиш служачи Богові,
Ми починаємо вміти
Так жити, щоб наше життя
Було добрим і милим.
31.03.2015
Донбас
Петро Орлов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573593
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Петро Орлов