[i]А.Н.[/i]
"Не раз живем", - ти кажеш. Ну гаразд.
То поживем тут декілька ще раз.
Господь сказав у "Ґіті", що нема
Дорожчого слуги*... То недарма.
За цю рішучість дякую тобі.
Ти надихаєш жити в боротьбі
За справу місії з життя в життя.
І є тепер у мене почуття,
Що так і має бути. Тільки так.
Це вже для мене очевидний факт.
Продовжмо роздавати Божу славу
З життя в життя. Це ж круто і цікаво.
Прив'язаність до справ якихсь у світі
В невігластво занурює людину,
Але прив'язаність отак служити
Тут Богові в цікаву цю годину,
В добу, що є на неї плани гарні
У Господа на десять тисяч років,
Не є мирське, не є щось хибне й марне.
Не киньмо це, всіх не зробивши кроків.
Ми щойно лиш цьому навчились якось,
Ми щойно смак отримали до цього.
То застосуймо цю важливу якість
В найкращому з усіх служінні Богу.
Війна. Це тіло можу я лишити.
Тож, молячись у час досвітній ночі,
Для себе мав потребу я рішити,
Куди я далі прямувати хочу.
* "Бгагавад-ґіта", 18.69
29-30.03.2015
Донбас
Петро Орлов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573592
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Петро Орлов