На Оливковій горі
спустіла могила,
Якась сила не людська
камінь відкотила,
Де душа його із тілом
до неба злетіла,
Лиш свій образ в плащениці-
Свій слід залишила.
Де Марія -його мати,
стоявши, зомліла:
Не побачить, не пригорне,
та й не поцілує,
Кругом свічки догоріли-
Лишень"Алилуя"
заспівають людські хори.
Ісусе-мій сину!
Чом залишив матір свою,
Як ту сиротину?
Та й полинув в небо синє,
Сину ти мій сину!
Святий Дух його приймає-
рідненьку дитину.
За гріхи людські розп'яти,
ти ж бо жертвувався,
Нині в небі з своїм батьком
навік поєднався,
Щоб спасти народ свій грішний
від вічної смерти,
Не дай в гріхи знову впасти,
душам нашим вмерти,
Лиш тебе завжди хвалити,
в третій день воскрести,
Коли треба,любий Боже
тяжкий хрест твій нести...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573568
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: Леся Утриско