Колисатиму я колисанку своєму маляті,
Засинатимуть хмарки прозорі під зоряний спів,
Буде затишно , тепло і пахнути спокоєм в хаті,
Ти почуєш матусі і тата - дует голосів.
Колихатиме небо чарівні ліси й полонини,
над Землею розіллються снів різнобарвні моря,
Я співатиму, щоб було щастя у кожній родині
І мені підспіває пухнасте мале совеня.
Закружляє над стріхами вітер, зухвалий бешкетник.
і розгоне останніх пташок по домівках пахких.
Підмигне діловито до Місяця, зніме кашкетик
І засне, закрутившись, між квітів, в росі - золотих.
Засинатимуть гори у шапках засніжених білих,
Муркотітиме кицька , калачиком на подушках,
В вишині загадкові сузір'я сріблясто зоріють,
У глибинах рибини заснуть на коралах й пісках.
Колисатиму тихо-тихенько, качатиму люльку,
Перші твої видіння у світі най будуть чудові.
Колисанки - це мамине серце , що б'ється так лунко,
Воно сповнене Всесвітом , що народився з любові ..
Я вірю , що для кожної матері її дитина - цілий новий світ , Всесвіт любові)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573449
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 10.04.2015
автор: LIRA