[color="#ff0000"]Журналістська жовтяниця,
мімікрична попільниця,
та обдурення олжею…
Та афекти ще оті…
Потім, як?
Іржа та жовч…
Ще?!
Хворобою юродства,
щоб у голови втовкти…
Вас купують – продавайтеся,
забажають – оддавайтеся…
На блакитному оці,
брешуть, брешуть, брешуть, брешуть,
при тарані - бовдури.
Та, ще й…
Пускають міхури.
А в кінці, коли забрешуть,
чешуть, чешуть, чешуть, чешуть,
в душу пирснувши сльозою…
Про свободу і про правду!
та про совість…
Ще й про честь,
ніжно, ніжно - упирі,
то ж, присмокчуться й заразять,
чим накажуть…
Чим накажуть!
…Всім, чим хоче їх господар.
Ну, а після.
Ну!
А після!!!
Просічуть на аж два, О!
Вигризаючи нутро. [/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573414
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: Ицхак Скородинский