Почепила банти. Вітер бавить волосся.
На понурих плечах амплітуда весни.
Легковажні думки напівголі і босі
розляглися уздовж на незрілий спориш.
Почепила банти. Колір крові у моді,
в піднебессі тепер реєструють такий.
І пішла по руках, захопивши пуд солі,
воювати за мир і на повну ревти́.
Почепила банти. Йод втопила у ранах
і крізь Лондон дощів, і крізь Альпи снігів
не важливо, де йде, ну а де заблукала
і носліп піде в час зґвалтованих мрій.
Почепила банти. Зараз треба так жити -
у кармані завжди має будь пістолет.
(нишком скигле душа, щоб свого не убити.
Нишком скигле душа, бо не зна наперед)...
Почепила банти. Камуфляж вріс у тіло
і пішла у війни відвойовувать мир,
стане з нею у бій, буде міряти силу -
це жіноча війна, це війна за синів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573289
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: Ліна Біла