За картиною С.Арістової
По вулиці Трояндових дощів
Струмочками калюж стікає пам’ять,
Погойдуючи хвилями човни,
Чиї слова потонуть в океані
Даремних снів, ображених обрАз,
Розкиснуть безпорадно й паперово –
І якорем на дно уривкофраз,
Мов каменем на серце, помилково
Луною підуть кола по воді –
Нерівним пульсом втрачених ілюзій –
І повний штиль на безвість у добі,
Бо час утік, повідчинявши шлюзи…
А парасоль зів’ялі пелюстки
Летять в минуле відболілим болем…
Чуття гірчать чаїнками на дні,
Читаючи останній листочовен…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573204
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2015
автор: ptaha