тіла вигорають
на тлі непобілених стін,
звикають мовчати
у тиші
забуті з півслова
лиш дихають в спини сутулі -
попереду їх
гойдає захеканий тупотом вітер
з дороги
ми звичними буднями зв'язані за пояси
завмерли,
бо стягнуті туго,
потуги забрало
піти,
як лишають пітьму вартові -
без імен -
повернень яких роками уже
не чекають
07.04.15, Чернівці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572791
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: Іванна Шкромида