Хіба весна не винуватиця,
Що я, наївна, не змогла
Безперебійного тепла
Від неї досі дочекатися?
Тобі від мене й літа стягнення
За зрив шляхетної мети:
Із хлопцем поруч хочу йти,
В легеньке платтячко одягнена.
І щоб від погляду сміливого
Його закоханих очей
В одній із схованих алей
Цілунки нас накрили зливою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2015
автор: Юлія Беженар