Похилилися трави в зажурі,
Лелеки покинули край,
Чорнобиля подих похмурий
У душах людських догорав.
Залишились спустошені гнізда,
Зненацька завмерли хати,
Лише дзвони набат били грізно –
Прости, земле рідна, прости!
А люди чекали на свято,
На чари весняних ночей,
Та вдарив розлючений атом
Своїм ненависним мечем.
Невже ми назавжди у зоні!
Невже ми заручники всі!
Чорнобильські дзвони, Чорнобильські дзвони
По Київській дзвонять Русі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572619
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: Анатолій Пасічник