Літали мрії без надії.
Плили туманом до зірок.
Холодний вітер в спину віяв,
І шепотів: „Зроби лиш крок”.
Стояв на скелі я високій,
І крила соромно ховав.
Серед людей був одинокий.
Куди я йшов, сам Бог лиш знав.
Та на краю стояти важко.
Розправив крила й крок зробив.
Я полетів. І час покаже
Чи він прийшов, чи може сплив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572523
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Nekiy