Коли ти плачеш в холоді ночей,
і падаєш в захмарену безодню.
Коли не маєш поруч ти міцних плечей..
і твоє завтра не стає сьогодні...
Коли мовчиш, і чуєш, як летить життя...
Як вітер грає сонячним промінням,
Як думки відлітають в небуття,
І як гаряче серце вмить стає камінням...
Відкрий же очі, й ти побачиш інший світ...
Як кров у жилах вимальовує етюди,
Як п'я́нким медом пахне первоцвіт,
Як подих вітру, лине відусюди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572483
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Тала Білокінь