Земля України багата творцями,
Чомусь не потрібних нікому завжди,
Якщо прогулятись їх долі шляхами,
То перед очима глибокі сліди.
Та що говорити про Україну,
Коли, навіть, світ весь сліпий і глухий.
Митця поважають і з тої хвилини,
Коли у труні він лежить неживий.
Чому, як помер, то його величають,
Коли він творив, то плювали з гори.
Тепер його в школах, ліцеях вивчають.
Благаю по довше живи і твори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572431
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Собко Вадим