В житті не так багато й треба,
Щоб все змінилось навпаки:
Хоча б шматок блакиті неба
Та дотик теплої руки.
І ось вже чути добре слово,
І місця вже нема журбі.
І чай пахтить так суперово,
Крутий, заварений тобі...
І раптом з’явиться визнання:
В житті — до самої межі —
Нема дорожче доторкання,
Ніж дотик рідної душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572428
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Віктор Чернявський