Якщо стоптати сто доріг країни,
Якщо зануритися глибше у віки,
То не знайти мені милішу Батьківщину,
Ніж рідний край мій серцю дорогий.
На мапі він позначений як цятка.
А в серці бовваніє, мов кришталь.
Занурився коріннями він п’янко
У моє серце, як старий рояль.
Як струни скрипки, як сопілка в гаю.
Як соловей щебече навесні.
Я ним живу і кращого не знаю.
Зі мною разом він наяву й ві сні.
Мій дивний край Охтирщиною зветься.
Повітря чисте, небо голубе.
Поля зелені западають в серце.
А швидка Ворскла наздогнати зве.
Тут народився, став на ноги і зростаю
Тут навчаюсь, тут живу й люблю.
І Батьківщини кращої не знаю.
І кращої її я не знайду!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572253
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Ню6ечка