Я сидів,і малював для вас,
Промінням сонячним
Приємні сни,
Що снилися колись мені,
Але у іншому житті.
Я сидів,і дарував вам
Місячне тепло.
Щоби зігріти вас,
І ваші змерзлі душі.
Я сидів,і споглядав на вас,
На ваші плотські втіхи.
І як духовні цінності,
Розтали на очах.
Як ви отак,по-троху,
Та й розучились жити,
І примітивно гаяли,
Дорогоцінний час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572071
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Сташенко Владислав