Мені так тяжко й безпорадно,
Я більш не можу жити так.
Я хочу бігти неоглядно
І знов відчути щастя смак.
Я хочу бути з ним єдиним
Ділити радість і любов,
Щоб не було життя причинним,
І не спинялась в жилах кров.
Щоб сенс життя не загубити,
Щоб ніж тримать не біля рук
І часу марно не барити
На мрії, гірш пекельних мук…
Я знаю, будем, будем разом,
Він поцілує мене знов,
І сонце зійде знов одразу,
І потече у жилах кров.
Я знаю, знов мене щасливу
Він до серденька пригорне.
І мої сльози, наче зливу,
Як сонце хмари, одверне.
«Мій сокіл, янголе, кохаю…»
«Моя лебедонько, люблю…»
Ми будем разом, я це знаю,
Я бога лиш про це молю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57190
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.02.2008
автор: Серый Ангел