Весна прийшла! Радіє все, буяє,
Квітує зелом матінка земля!..
Чому ж моє серденько не співає?
Чому його ніщо не звеселя?..
Замкнулося у грудях на замочок,
Лиш зрідка заридає-защемить...
І знову тиша... Чути, як струмочок
Із пташкою про волю гомонить...
Як добре їм, як весело на волі!
Немає там печалі і ридань!..
Моя ж душа німіє у неволі
Без світла, без емоцій і бажань...
А жити ж як?.. Так хочеться літати,
У мріях підніматися увись
І там думки у рими заплітати!..
Чи ж завесніє у душі колись?
Слова пусті, без натяку на барви,
Мов чорно-білі круки у раю...
О веснонько, позич хоч трішки фарби -
Хай розфарбую доленьку свою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571730
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: РОЯ