Незвичайне.
Люди навкруг всі звичайні,
Розмови звичайні, діла,
Обличчя смутні, печальні
І посмішка їх нежива –
Десь біжать, всі поспішають
І крутять життя свого круг;
Зрідка лише спочивають,
Нічого не бачать навкруг.
З виду серйозні, поважні,
Шановані і ділові.
Інші – надуті, продажні:
Нажива у їх голові.
Темно в нутрі, – порожнеча,
Смокче серце, народжує страх
І тисне тяжко на плечі,
І нагло сміється в очах.
Як утекти? Де сховатись?
Душі своїй мир де знайти?
Марно чогось сподіватись:
Треба знову вставати і йти…
Знову боятись, тремтіти
І холодний втирати піт,
Падати, бігти і жити
У вирі під назвою ‘світ’.
Світ тебе висмокче й кине,
Забуде, що жив ти і був.
Сам у гріхах він загине,
Бо Бога не знав і не чув.
Полонений страхом і болем,
Спасіння своє не прийняв.
Засіяв трупами поле;
Сп’янілий в дурмані гуляв.
Почуй! Зупинись і покайся,
Дволикий зіпсований світ!
Сам ти спастись не старайся,
А з Богом ввійди в заповіт!
Він – твій Святий Викупитель:
Христос Ісус – Бог наш, Господь,
Люблячий, вірний Спаситель.
Покайся! Й в смиренні приходь!
Станеш новим, незвичайним!
Оновиться серце, життя –
Погляд не буде печальним
І буде щасливим життя.
Слава Єдиному Богу,
Живому Ісусу Христу!
Він мир наш, спасіння й дорога
В країну щасливу, святу!
Амінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571712
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Тріумф