Сідло висить - в баюрах горобці,
Ранкове сонце засвітило знову,
Я бачу радість на твоїм лиці,
Що мріє заспівати колискову…
Відвоював і повернувсь живий,
І в тебе сльози висохли і в мене,
На грудях хрестик - він мені святий,
Ще у очах стоять війни знамена.
Конячу збрую у хліві на цвях
Повісив зразу, як вернувсь додому,
Тепер ночами згадую той шлях,
Як же вдалось вернутися живому…
Чекала ти, а звістки не було,
Приходилось тобі не легко жити,
Тепер вже вдома, значить повезло,
Буде і колискова, будуть діти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571558
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Віталій Назарук