У затінку історії,
У затишку століть,
Народжена Чеснотою,
Правда лягла відпочить.
Жорстокість людців
Зробила з неї повію.
Катують нещасну
Лють і брехня.
Лицемірство й лукавство
Забирають життя.
Прекрасна й тендітна
В своїй наготі,
Мужня і сильна
Щодня в боротьбі.
Ми можем любов'ю
Підтримать її,
Своєю відвагою
Честь її віднайти.
У затінку історії,
У затишку століть
На ложе із самотності
Правда лягла відпочить.
І тільки Надія
Ніжно пестить її,
Тихенько дає сподівання
І віру у сили свої.
І знову потрібно вставати -
Іти у світання...
Це ще не кінець!
І стукати знову
У замкнені двері
Наляканих людських сердець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571347
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Юраша