Забутий незабутній вечір.
І знову осінь за столом.
Туман закутав пледом плечі,
Самотнє небо пахне сном.
Бува до мене хтось говорить,
Шкребеться, рветься у вікно.
Напевне, це той перший холод,
Що жив у серці вже давно.
Бо не сказала, не зуміла
Без вогнища добуть вогонь.
Кудись поділась світла віра,
Стомилась в мареві безсонь.
©Діана Лакрімова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571202
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Діана Лакрімова