Не відчуваю я, що маю жити довго,
Що я зроблю на цій землі хоч щось.
Живу, але моє життя намарно,
Мені змінитись так і не вдалось.
Уже не піду я до раю,
Бо стала не на ту я путь.
Я грішна... Я страшна примара!
Скажу лише одне: "Забудь!"
Забудь мене ти, пустий світе!
Забудь мене-уже забудь!
Я так хотіла би змінитись,
Але роки вже не вернуть!
Уже так втрачено багато,
Вже так багато пустих слів!
Багато вже розбитих долей
І так багато втрачених надій!
Не та вже я... Я гірше пекла,
Я стільки болю завдала.
Я вже не хочу більше болю,
Тому залишусь я сама...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571181
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Даша Багнюк