Забудь усе, що я колись сказала,
Бо всі слова скотилися за край.
Забудь круті́ж Південного вокзалу,
Із мене витягни свій копірайт.
Забудь стоко́лірний в моїх долонях розпис,
Волосся пасма стри у каламуть.
Ми досить вже награлися в дорослих,
Тож дай дитиною ізнов себе відчуть.
Забудь очей моїх колодязі глибокі,
Якщо була для тебе чогось варта.
І як збринять відлуння вже знайомих кроків –
Вважай мене першоквітневим жартом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571131
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Юлія Кириленко