За хвилину як випаде дощ...
Ти відчуєш як тіло вібрує під тиском...
Ще не випалих крапель що ляжуть уздовж...
І засяють багряним зблиском...
І сумні солов'ї що давно вже покинуті...
Що чекають на їжу свою..
Так й солдат що ось-ось уже має загинути...
Відчуває ту смерть у чужому краю...
Сміх що має із уст моїх зринути..
Перейшов у душевну біль...
Ти недумай вкраїну покинути!
Чуєш брате?...Благаю..несмій!!
За хвилину...годину...за мить...
Ти помреш відчуваючи страх...
Я вже чую як пісня бринить...
У твоїх променистих очах..
( Із Щоденника )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571025
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Маруся Савка