Покажи мені світ, де немає реваншів у зла.
Намалюй мені день, у якому не буде печалі.
Я у світі такому ще навіть у снах не була.
І зневірююсь в ньому, й не хочу шукати надалі.
У знеструмлених душах задушена пісня мовчить.
Там, де очі - дві пустки. А мались би буть океани.
Заговорюй мене, не спиняйся, прошу, ні на мить,
Бо вже мріі моі, наче марева в присмерку, тануть.
Закарбуй у думках, мов молитву мені закарбуй,
Віру в краще й зневіру жагучу в цинічне.
Щоб в печалях, жалях і у дзвоні тривожному збруй
Моя віра була непохитна. Міцна. І одвічна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571022
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Олеся Руда