Як воно, бути такою милою?
Пурхати птахою щастя безкрилою.
Очі, що втягують, мов дві підвалини.
Мигдалини.
Як воно, бути такою сильною?
Справжньою, просто таки геніальною.
Завжди усім, бодай що, посміхатися.
Триматися.
Як воно, бути для неба атласом?
Для зірок теплих суцільним літописом.
На со́бі носити до космосу сходинки.
Родинки.
Як воно, битись такою святістю?
І наповнятись тією прозорістю.
Тебе мав створити колись Мікеланджело
Ангелом.
16.09.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571018
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2015
автор: Дивна