Якби ж Ви Знали, як люблю,
Дірочки в небесній підлозі.
Такі маленькі світлячки,
Розсипані по молочній дорозі.
Подивишся на них, радієш,
Які ж талановиті.
Розмалюють у мить полотно,
Немов маленькі ті діти.
Пообнімаються між собою,
Візьмуться за руки.
Сузір'я різні повиводять,
Потім візерунки.
Гадаю то від Бога світло,
Світло із кімнати.
Він за всім спостерігає,
Він не може спати.
На нас лине світло з неба,
Щоб усі дрімали.
А хто хоче диво бачить,
Щоб спостерігали.
*Хотілось написати серйозно. А написалося для діток. Така ось милозвучна в нас мова*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571000
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: К. Простонеба