Онуків люблять більше, ніж дітей,
Це заперечувати зовсім не беруся.
Переконалась в цьому у той день,
Коли дізналась, що уже бабуся.
Витьохкують ще в серці солов"ї,
І погляди ловлю я чоловічі.
Не передати почуття мої,
Коли почую,як онук щебече.
Яка ж то радість - на руках маля,
Маленька крихітка, ріднесенька кровинка.
І пісню гордості співа душа моя,
Щаслива я бабуся, мати, жінка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570802
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський