Україна...
Вона там, за небокраєм...
Україна...
Вона там, у ріднім гаю...
Україна...
Вона з вірністю чекає...
Україна...
Вона молить і благає...
"Мене довго ганяли по кутках,
Різали на частини душу словами!
Вороги кидали моє серце по стежках,
І я витирала обличчя сльозами...
Я прошу вас, змоліться, відпустіть,
Я життя свого тільки початок бачу...
Повірте, я зможу до небес злетіти,
Якщо я своє світле майбутнє побачу..."
Ці прості слова нам треба пам'ятати,
Аби впусту життя не змарнувати...
Допоможемо Батьківщині встати з колін,
І запанує мир на кожній із сторін.
Україна...
Вона там, за небокраєм...
Україна...
Вона там, у ріднім гаю...
Україна...
Вона з вірністю чекає...
Україна...
Вона молить і благає...
"Не стидайтесь - я ваша земля,
Не здавайтесь, я завжди поруч,
Відчуйте у мені свої поля,
Ви будуєте мене власноруч..."
Наша місія - врятувати нашу країну,
Не дозволимо пролити кров братів...
Хоча час так швидко та беззупинно плине,
Ми не зробимо так, як зрадник-сусід захотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570732
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Lightbis