"Горда жінка "
Казали, що горда жінка не плаче,
І свій сум не ховає в листах.
Й не шукає вона нетерпляче?
Тої підтримки, в чужих устах.
Як її мрії розводить реальність,
Не оплакує їх тихо вночі.
І розтягнута перед нею банальність,
Вже загубила всілякі ключі.
В душі її давно скребуться кішки,
П'є каву регулярно, наче ліки.
Любові не забракло навіть трішки,
Здавалось, що така вона навіки.
Але не знають люди її серця,
Що ж зачіпає вуаль її душі?
Справжню баче лиш люстерце,
А інші доводи тут чужі.
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570725
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Валерія Скубій