Для віршів є особливе місце
В потаємних паростках душі.
Як в моїм калиновім намисті
Горобинки - крапельки роси.
Там живуть ростуть і проростають
Перемерзлі за зиму слова,
Мрії, що за мить стихають,
І ті сни що позабуть дарма
І коли зітхають вітри ночі,
Зазирнешь у свій віршевий сад,
І не зможешь ти зімкнути очі,
Бо розхристана не засина душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570718
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Горобинка