Вийду зранку на природу.
Трохи в ліфті постовбчу,
І дверима хряпну с ходу,
І на північ поскачу.
Два квартали, перехід,
Сходинки, зверну на схід,
Ось він - ліс, малий, сумний,
Сірий, мокрий і брудний.
Я калюжі подолаю,
Крізь багнюку поковзаю,
По містку - через струмок,
По стежинці - на пісок.
Ось - Дніпро, величний, кажуть,
Але це брехня, можливо.
Він заляканий і майже
Не тече - стоїть ліниво.
Я із ним тут постою.
Може, і поговорю.
Поміняв я, брат Дніпро,
Світлий затишок й тепло
На твою промозглу мряку.
Щось комерція ніяка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570479
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Yurko Okhapkin