Мілющенко Надії присвячую…
Товаришко моя – любима поетесо!
Крилом поезії чіпляєш ти мене,
А твоя думка крізь лани і плеса,
Мене віршами завжди дожене…
Коли в житті з’явилася Надія,
Лукаш поліський полетів у вись
І виникла одна життєва мрія,
Щоб ми із нею стрітились колись.
Далека відстань, та думки єдині,
Навіть сьогодні у складні часи,
Ми зичимо добра для України
І їй бажаємо століттями цвісти.
За щире серце і за кров гарячу,
Тобі мій поцілунок від душі,
Тримайся, Надю, за твою удачу!
І ще пиши крилаті нам вірші!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570242
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2015
автор: Віталій Назарук