Весна у дощових парфумах.
Шал сонця хоче загасити.
Ти носиш, носиш мене в думах
І вже не можеш відпустити.
Я знаю, нитку відчуваю,
Котра з тобою мене в’яже.
І я до дум уже звикаю,
Що час усе за нас розв’яже.
Я почекаю, скільки треба.
Я скільки літ тебе чекала...
Нехай же буде воля Неба,
Чи пить, чи ні любов з бокала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)