Йди за мною, i не оглядайся.
Йди. I просто дивися у очi.
Довiрся менi. За руку тримайся.
Я тебе поведу у наш рай охоче..
Поведу, крiзь затишшя i бурi.
Крiзь лiтнi пожари i пустелi жаркi.
Поведу крiзь хмари похмурi,
Крiзь тумани, холоднi й терпкi..
Ми будемо йти аж за небокрай.
Де вкажуть дорогу нам зорi..
Ще крок. Ще один.. I он вiн, наш рай.
Красивий мов небо, мов море прозорий..
Нуж бо кохана. Ще крок. Не здавайся..
Чому зупинилась?. Не треба!
Довiрся.. Дай руку. Ходiм. Не спиняйся..
На нас зачекався дарунок вiд неба..
Ще крок моя мила.. Один лише крок..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569933
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2015
автор: Франко де Мор