Ти наче, відрізана моя рука,
Тебе відчуваю, насправді ж немає.
Ти наче відрізана моя нога,
стою я, та тільки опора одна є.
Без ока світ напівяскравим став
І музика удвоє тихше грає
І чайових офіціанту вдвоє менше дав
І телефон на один номер менше знає.
І в коридорі ехом ще луна твій сміх,
Не бачить більше зеркало твою усмішку милу,
І не пізнає ліжка більше гріх.
Несу я мовчки квіти на твою могилу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2015
автор: Олег Кокосенко