У божевільних тут немає меж...
Вони самі для себе капітани...
І неважливо куди ти ідеш...
Тебе манять шумні океани...
Океани сірі та пусті...
Які нічим тебе не зачарують...
Коли стоятимеш ти просто на мості...
Впадеш у воду...пінно - солоную...
І ця вода тебе візьме з собою...
Під тихий шепіт хвиль...
У свій амфітеатр під водою...
Довжиною у тисячі миль...
І ніхто не заплаче над тілом...
Не спитає чи мрієш чи ні...
Лиш погляне собі підозріло...
І залишить тебе в цьому сні...
(Із Щоденника)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569723
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2015
автор: Маруся Савка