(білий вірш)
Поверни мені мою душу,
яку ти безжалісно вкрав
і повісив на брелок – той,
на якому висів ключ,
що ним відкривають двері
в країну щастя.
Поверни мені мою душу,
Прошу тебе я, благаю.
У тілі без неї порожньо,
Особливо, ранками і вечорами,
Коли тільки тіло і подушка,
Коли тільки очі і стеля,
Коли мене так багато,
А тебе нема ані трошки.
Поверни мені мою душу,
Не розкладай її, щиро прошу,
На малі молекули й атоми.
Бо я ще хочу, щоб
пульсувала та тонка жилка –
на якій мої почуття
танцюють танець лебедів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)