Друзям лісу

Царство  лісу  –  спільний  дім  природи,  
Таємничий  зелен-дивосвіт.
Наче  в  гості,  ти  сюди  приходиш  –
Треба  тут  поводитись,  як  слід.

Ліс  не  любить  гостей  галасливих,
Він  чекає  вдячних  слухачів.
Чуєш  ліс?  Неначе  справжнє  диво,
Він  звучить  на  сотні  голосів.

Не  руйнуй  гнізда  –  пораниш  пташку,
Відбереш  у  пташеняток  дім.
Не  займай  трудівника-мурашку  –
Санітаром  лісу  служить  він.

Не  сміти,  не  залишай  непотріб,
Щоб  не  захлинувся  брудом  ліс.
Забирай  із  лісу  все  достоту,
Що  в  мандрівку  із  собою  ніс.

Не  пали  в  гущавині  багаття  –
Всіх  зігріє  сонце  золоте.
Дивний  гриб  не  поспішай  топтати,
Залиши  –  нехай  собі  росте.

Квітів  не  зривай  –  це  лісу  очі,
Не  ламай  його  зелених  рук.
Тоді  в  гості  він  прийме  охоче,
Наче  ти  –  його  найкращий  друг.

Ліс  живий  –  шануй  його,  людино,
Збережи  і  квітку,  й  деревце.
Тоді  він  казковим  добрим  дивом
Сто  разів  подякує  за  це!

25.03.2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569420
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 26.03.2015
автор: Рені