тисячолітнє

варила  їсти  і  прала  простінь,
мила  посуд  в  річкових  водах,
де  потім  білі  купала  груди,
лежала  в  травах,  і  їй  у  спину
росла  вологість.

готувала  настоянки  для  снів  і  смерті,
спинялась  зовсім  і  починалась
вранці  з  води,
народжувала  аби  потім
корінням  сплестись.

опівніч  тіло  її  брав  човен,
і,  говоривши,  вдягала  срібло,
горіли  й  кресли  по  темних  кронах
всі  її  марева  і  слова.

опівдні  ставні
відкривши,  прала,
й  варила  їсти.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569336
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: kappa