Стою над прірвою…
Чи вільним чи в неволі.
Ти показала шлях,
Який доволі
Мені найближчий,
Який я добре знаю,
Але із долею вгадаю,
Чи пропаду…
Я так вагаюсь.
Мої думки в вогні, -
Я каюсь,
Але відмовити тобі
Не в силі.
Я твій - в полоні.
Твої очі милі
Мене руйнують.
Твої вуста, волосся, тіло, -
Я твій. Я вічний.
Я всесилий
Ти краєш серце,
Забираєш душу, -
Тобі скоритися
Або пропасти мушу.
Ти віриш, грієш,
Ти рятуєш,
Коли так солодко цілуєш
Мене, приходячи у сні.
Ти спокій мій!
Ти ангел мій!
1999
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569331
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: V.Gapcic