Розбите серце тримаю на долоні,
Стікає кров крізь пальці і болить,
Моя душа блукає у притоні,
А тіло вже помре за мить.
Ніхто не зможе теє серце назад вставить,
Ніхто, а що ж тепер робить?
Людина все тобі на плечі звалить,
А ти повинна ще її любить.
І крик від болю вже не допоможе,
І втеча не врятує душу із-за ґрат,
Це на підступне вбивство серця схоже,
Тільки болить ще дужче, в сотню крат.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56930
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.01.2008
автор: Юлія Димка