Якби я хотіла аби ти мене пам'ятав,
Я б снилась щоночі
Й не спати щоб ти не міг.
Солоні й гарячі потрісканими б ковтав.
Не бійся. Тебе не зурочать.
Ти ж носиш мій оберіг.
Якби я хотіла насправді лишитись з тобою,
Я б врізалась в рими твої
І щоб безупинно писав.
А муза вдалася б капризною і німою.
Ліси б твої втратили запах хвої.
І скільки б так витримав?
Якби я хотіла аби ти завжди був нещасним,
Зробила би вічною осінь.
І щоб не було зими.
Щодня б надсилала конверти зі щастям,
І щоб ти зробився чужим зовсім
Й губився один між людьми.
Я зовсім не хочу аби ти мене пам'ятав.
Мені не цікаво і байдуже. Дуже.
(Де ти, коли і як.)
Собі завеликого значення ти надав.
В мені все цвіте і живе. Вибач, друже,
Я вирву тебе. Ти - будяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569178
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: Дивна