що вона там шукала
в чиї загорталась рухи
чиї обіймала руки
ховалась навхрест
у спалену вранці хвою
ну що ж вона
босою узбережжям
йшла і сухим камінням
білим приблудам з моря
щось говорила і мокли
ситці її рукавів
пахло і стигло синім
вздовж її шляху низько
майже торкаючи воду
майже цілуючи хвилю
що ж вона не зосталась
де їй лестився спокій
стопи горнувши ніжно
блідно-святим піском
майже цілуючи сукню
довго і тихо
що ж вона не зосталась
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569147
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: kappa