Сонце сідає за обрій...
В ца́ринах верхніх пітьми
стиха наспівують срібнії зорі
про дивовижні світи.
Велично ніч розкриває
карту зіркових шляхів.
В мандри збираючись сон напинає
віяло легких вітрил.
Місяць сховався за хмари,
та вже за деякий час
ніжним серпанком відтворені чари
з неба спадають до нас.
Десь у безмежних просторах,
серед далеких планет,
долю Землі визначає по зорях
справжній Казкар і Поет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569099
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: natali.voly