Час відчайдушно летить уперед,
З подивом я відчуваю цей лет.
Ніч його в сні зберігає, як нитку;
Спиш ти - вона тче життя свіжу свитку.
Ми прокидаємось старшими тут же.
Світ не сховає від нас свою мудрість.
Старшати швидко не хочеться дуже:
В молодості є своя світолюбність.
Час же не спить і не має він втоми.
Жить не встигаємо зараз, сьогодні.
Часу політ до Небесного Дому
Всіх нас веде, хоч чатує безодня.
08.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569086
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Оксана Корнієнко (Буянова)