Гойдаю день на сонячнім промінні.
Купаю зір в небеснім полотні.
Стираю сум бурштиновим камінням
З дерев , котрі ще в первісній наготі.
Ну, а каштан вже вистрілив бруньками.
Готує сили, щоби зацвісти,
Тепло вбирає жадібно ковтками.
А вільгу крадуть злодії-вітри.
Гойдає ясень сум в гілчастих грудях -
Гніздо чорніє пусткою вгорі.
Ще трохи... й бусли кораблем прибудуть,
У землю радо кинуть якорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569029
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)