Зоряна ніч

Дружині  Олександрі

Зоряна  ніч

Ми  йдемо  на  берег  річки
Вербами  сповитий,
А  на  небі  зорі-свічки,
Ясен  місяць  світить.
Наче  срібло  блищить  вода,
Променями    грає.
Полонила  мене  врода,
Яку  мила  має.

Приспів

Моя  мила,  люба  моя,
Красуня  казкова,
Все,  що  шепчуть  твої  губи  -
Ловлю  кожне  слово.
Чую  бажане:  „Кохаю!
Я  тебе  кохаю…“.
Моє  серце  завмирає,
А  душа  літає.

Ми  хмеліємо  від  м`яти,
Роса  ноги  миє,
Серцю  хочеться  співати,
А  душа  радіє.
Свою  бажану  цілую,
Ніжно  обіймаю
І  шепочу,  що  є  сили:
„Я  тебе  кохаю“!

Приспів

Моя  мила,  люба  моя,
Красуня  казкова,
Все,  що  шепчуть  твої  губи  -
Ловлю  кожне  слово.
Чую  бажане:  „Кохаю!
Я  тебе  кохаю…“.
Моє  серце  завмирає,
А  душа  літає.

Свою  бажану  цілую,
Ніжно  обіймаю
І  шепочу,  що  є  сили:
„Я  тебе  кохаю“!
Моя  мила,  люба  моя,
Красуня  казкова,
Все,  що  шепчуть  твої  губи  -
Ловлю  кожне  слово.

04  червня  2009  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2015
автор: Микола Паламарчук